Острів-утилізатор

Острів-утилізатор 

           Науковці з Нідерландів намірилися використати пластмасові відходи й побудувати острів-утилізатор. Для створення острова використовуватимуть відходи з пластмаси (переважно, пластикових пляшок), які нині засмічують Тихий океан. Фундаментом для острова стануть порожнисті водоплавні блоки, виготовлені з пляшок. За розмірами острів буде подібний до Гавай. Очікують, що його населення досягне півмільйона осіб

Українські ремесла.

Українські ремесла. Звідки в нас стільки Гут? 

                Виявляється, топонім «Гута» — не рідкісний. На території України є близько 90 поселень із такими ж або похідними назвами. В Україні гутами здавна звалися місця, де виробляли скло та скляні вироби, а згодом так почали називати відповідні заводи. Людей, які займалися виготовленням скла, називали гутниками. «Гута» в перекладі з німецької — «горн», «піч». Для виплавлення скла потрібні були пісок і велика кількість деревини. Тому гути, зазвичай, будували серед лісу. Працювали в них до 10–15 робітників, ще стільки ж займалися заготовленням та підвезенням піску й деревини. Майстри-гутники вручну, біля скловарної печі-горна, виготовляли віконницю (шибки), різноманітні посудини, а також скляні прикраси. Гутне скло не мало такої якості та прозорості, як сучасне, але з нього виходили гарні вироби. Починаючи з 1989 року у Львові проходять міжнародні симпозіуми гутного скла. Кожен з учасників має змогу працювати біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів-гутників. За результатами роботи відбувається виставка, а кожен учасник залишає свій виріб у дарунок місту. Колекція унікальних робіт відомих художників з усього світу налічує понад 300 виробів

Традиції свят Меланки та Василя

ТРАДИЦІЇ СВЯТ МЕЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ

За старим стилем у ніч з 13 на 14 січня українці зустрічали Новий рік. Вечір напередодні називали Щедрим або Багатим. Кутя вважалася основною обрядовою стравою, її обов’язково ставили на покуть перед образами, де стояв дідух. При цьому говорили:

– Собі кутя на покуть, а узвар на базар.Цікавий звичай, коли батько ховався у кінці столу за пирогами, а мати питала в дітей чи бачать вони його? Діти відповідали, що ні. Тоді батько говорив:– Дай Боже, щоб і на той рік так не бачили!Це означало, щоб такий достаток і добробут був і на наступний рік.