Острів-утилізатор
Науковці з Нідерландів намірилися використати пластмасові
відходи й побудувати острів-утилізатор. Для створення острова використовуватимуть відходи з пластмаси (переважно, пластикових
пляшок), які нині засмічують Тихий океан.
Фундаментом для острова стануть порожнисті водоплавні блоки, виготовлені з пляшок. За розмірами острів буде подібний до
Гавай. Очікують, що його населення досягне півмільйона осіб
Показ дописів із міткою Корисні цікавинки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Корисні цікавинки. Показати всі дописи
пʼятниця, 17 березня 2017 р.
Українські ремесла.
Українські ремесла. Звідки в нас стільки Гут?
Виявляється, топонім «Гута» — не рідкісний. На території
України є близько 90 поселень із такими ж або похідними назвами.
В Україні гутами здавна звалися місця, де виробляли скло та скляні вироби, а згодом так почали називати відповідні заводи. Людей,
які займалися виготовленням скла, називали гутниками. «Гута»
в перекладі з німецької — «горн», «піч». Для виплавлення скла потрібні були пісок і велика кількість деревини. Тому гути, зазвичай,
будували серед лісу. Працювали в них до 10–15 робітників, ще стільки ж займалися заготовленням та підвезенням піску й деревини.
Майстри-гутники вручну, біля скловарної печі-горна, виготовляли
віконницю (шибки), різноманітні посудини, а також скляні прикраси. Гутне скло не мало такої якості та прозорості, як сучасне, але
з нього виходили гарні вироби.
Починаючи з 1989 року у Львові проходять міжнародні симпозіуми гутного скла. Кожен з учасників має змогу працювати біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів-гутників. За
результатами роботи відбувається виставка, а кожен учасник залишає свій виріб у дарунок місту. Колекція унікальних робіт відомих
художників з усього світу налічує понад 300 виробів
Традиції свят Меланки та Василя
ТРАДИЦІЇ СВЯТ МЕЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ
За старим стилем у ніч з 13 на 14 січня українці зустрічали Новий рік. Вечір напередодні називали Щедрим або Багатим. Кутя вважалася основною обрядовою стравою, її обов’язково ставили на покуть перед образами, де стояв дідух. При цьому говорили:
– Собі кутя на покуть, а узвар на базар.Цікавий звичай, коли батько ховався у кінці столу за пирогами, а мати питала в дітей чи бачать вони його? Діти відповідали, що ні. Тоді батько говорив:– Дай Боже, щоб і на той рік так не бачили!Це означало, щоб такий достаток і добробут був і на наступний рік.
Підписатися на:
Дописи (Atom)