неділя, 19 березня 2017 р.

Ергодизайнерське проектування на уроках трудового навчання

Ергодизайнерське проектування на уроках трудового навчання


Особливість ергодизайну полягає в тому, що він у своїй основі гармонійно поєднує ергономіку й дизайн в єдине ціле. Це у процесі як наукової так і практичної діяльності дає змогу ,з одної сторони, розробляти та втілювати у життя складні інженерно - технічні розробки, а з іншої - реалізовувати в них такі компоненти, які не піддаються конкретному інженерно - технічному формулюванню, наприклад, такі елементи як краса, виразність, гармонійність,естетичність - усе те, що можна виразити двома словами - прекрасне та довершене. Таким чином, впровадження ергодизайну у сфері освіти, зокрема у проектно - технологічну діяльність школярів на уроках трудового навчання, сприятиме розвитку творчого мислення, розширюватиме можливості творчої діяльності школярів і сукупність застосовуваних при цьому засобів і методів. Отже, відкриваються реальні можливості аля розвитку творчих здібностей школярів не тільки засобами технічної діяльності, а й залучаючи для цього такий важливий соціокультурний компонент, як ергодизайн.

пʼятниця, 17 березня 2017 р.

Острів-утилізатор

Острів-утилізатор 
           Науковці з Нідерландів намірилися використати пластмасові відходи й побудувати острів-утилізатор. Для створення острова використовуватимуть відходи з пластмаси (переважно, пластикових пляшок), які нині засмічують Тихий океан. Фундаментом для острова стануть порожнисті водоплавні блоки, виготовлені з пляшок. За розмірами острів буде подібний до Гавай. Очікують, що його населення досягне півмільйона осіб

Українські ремесла.

Українські ремесла. Звідки в нас стільки Гут? 
                Виявляється, топонім «Гута» — не рідкісний. На території України є близько 90 поселень із такими ж або похідними назвами. В Україні гутами здавна звалися місця, де виробляли скло та скляні вироби, а згодом так почали називати відповідні заводи. Людей, які займалися виготовленням скла, називали гутниками. «Гута» в перекладі з німецької — «горн», «піч». Для виплавлення скла потрібні були пісок і велика кількість деревини. Тому гути, зазвичай, будували серед лісу. Працювали в них до 10–15 робітників, ще стільки ж займалися заготовленням та підвезенням піску й деревини. Майстри-гутники вручну, біля скловарної печі-горна, виготовляли віконницю (шибки), різноманітні посудини, а також скляні прикраси. Гутне скло не мало такої якості та прозорості, як сучасне, але з нього виходили гарні вироби. Починаючи з 1989 року у Львові проходять міжнародні симпозіуми гутного скла. Кожен з учасників має змогу працювати біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів-гутників. За результатами роботи відбувається виставка, а кожен учасник залишає свій виріб у дарунок місту. Колекція унікальних робіт відомих художників з усього світу налічує понад 300 виробів

Традиції свят Меланки та Василя

ТРАДИЦІЇ СВЯТ МЕЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ



За старим стилем у ніч з 13 на 14 січня українці зустрічали Новий рік. Вечір напередодні називали Щедрим або Багатим. Кутя вважалася основною обрядовою стравою, її обов’язково ставили на покуть перед образами, де стояв дідух. При цьому говорили:

– Собі кутя на покуть, а узвар на базар.Цікавий звичай, коли батько ховався у кінці столу за пирогами, а мати питала в дітей чи бачать вони його? Діти відповідали, що ні. Тоді батько говорив:– Дай Боже, щоб і на той рік так не бачили!Це означало, щоб такий достаток і добробут був і на наступний рік.

четвер, 16 березня 2017 р.

Історія розвитку шкільного предмета "Трудове навчання"

Історія розвитку шкільного предмета
"Трудове навчання"

Історія існування шкільного предмета "Трудове навчання" складна, цікава та повчальна. Була пора становлення, здобутків, стрімкого розвитку й існували часи занепаду, зневаги, забуття. Незважаючи на всі негаразди, предмет посів своє місце в сучасному освітньому просторі.
Свій початок навчальний предмет бере від 1866 року, коли ручну працю введено в усі початкові школи та вчительські семінарії Фінляндії в якості обов'язкового. Протягом другої половини ХІХ століття трудове навчання поступово стає обов'язковим предметом загальноосвітніх шкіл майже всього світу, у тому числі з 1884 року ручна праця починає вводитись у Росії.

Цікаві відеоуроки