Українські ремесла. Звідки в нас стільки Гут?
Виявляється, топонім «Гута» — не рідкісний. На території
України є близько 90 поселень із такими ж або похідними назвами.
В Україні гутами здавна звалися місця, де виробляли скло та скляні вироби, а згодом так почали називати відповідні заводи. Людей,
які займалися виготовленням скла, називали гутниками. «Гута»
в перекладі з німецької — «горн», «піч». Для виплавлення скла потрібні були пісок і велика кількість деревини. Тому гути, зазвичай,
будували серед лісу. Працювали в них до 10–15 робітників, ще стільки ж займалися заготовленням та підвезенням піску й деревини.
Майстри-гутники вручну, біля скловарної печі-горна, виготовляли
віконницю (шибки), різноманітні посудини, а також скляні прикраси. Гутне скло не мало такої якості та прозорості, як сучасне, але
з нього виходили гарні вироби.
Починаючи з 1989 року у Львові проходять міжнародні симпозіуми гутного скла. Кожен з учасників має змогу працювати біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів-гутників. За
результатами роботи відбувається виставка, а кожен учасник залишає свій виріб у дарунок місту. Колекція унікальних робіт відомих
художників з усього світу налічує понад 300 виробів